Про німців Бесарабії

„Основна ідея Бесарабії близько 200 років тому полягала у тому, що сюди прибували різні народи, приносили свої знання, ділилися ними і збагачували одне одного економічно і культурно», – розповідає Олена Меньшикова. Ми сховалися від сонця під одним з багатьох дерев на ринковій площі містечка Тарутине, що розташоване за 150 кілометрів на південний захід від Одеси, в самому серці Бесарабії. Повз нас проходять усміхнені люди в яскравих традиційних костюмах, у повітрі – аромат смаженої їжі, зусібіч лине музика, що кличе до танцю. Ми стоїмо посеред «Бессарабського ярмарку» – своєрідного свята культур і найважливішого фестивалю року. Тут сьогодні я відчую «основну ідею», про яку говорить германістка Олена Меньшикова.

Продовжити читання “Про німців Бесарабії”

Зізнання у коханні

Про тебе я чула ще до нашої зустрічі, кажуть, ти жвава і злодійкувата. А ще гарна і дотепна. Однак твоє почуття гумору стало мені зрозумілим не одразу. Я не знала: цієї миті ти жартуєш чи кажеш серйозно? Але з самого початку ти була привітною і неймовірно щирою. Можливо, все тому, що ти поєднала у собі багато різних культур – українську, французьку, італійську, німецьку, єврейську, грецьку та інші.

Продовжити читання “Зізнання у коханні”

Мотиви німецьких листівок в українській народній картині

Діти, вбрані у традиційний німецький одяг, збирають квіти; типові села півдня Німеччини, ангели та русяві дівчатка з великими очима поруч з котами – це мотиви, які понад п’ятдесят років тому можна було побачити на картинах, написаних олійними фарбами, мало не в кожній українській сільській хаті. Тож як у Радянській Україні середини 1950-х років з’явився цей живопис, який іноді забороняли?

Продовжити читання “Мотиви німецьких листівок в українській народній картині”

«Німецький острів в Одесі»

Від свого заснування у 1794 році Одеса була багатонаціональним містом. Перші градоначальники прибули з Неаполя і Парижа, пізніше на культуру та економіку міста на березі Чорного моря вплинули і німці, греки, євреї. І нині осередки польської, французької, італійської, грузинської, єврейської та грецької національностей визначають культурний ландшафт цієї української метрополії.

Такі організації, як «Відергебурт», «Німецька молодь в Одеському регіоні» репрезентують німецьку меншину міста. Особливе місце посідає «Баварський дім, Одеса». Впродовж майже 30 років він прокладає міст між Україною та Німеччиною на культурному та економічному рівнях. Однак його створення певним чином пов’язане з Центральною Азією та Сибіром. Як саме і які функції виконує зараз Дім – про це я дізналася під час розмови з його директоркою Марією Дегтяренко.

Продовжити читання “«Німецький острів в Одесі»”

Одеський Бабин Яр

22 жовтня 1941 р. радянські партизани підірвали штаб румунських та німецьких окупантів в Одесі. Внаслідок цього загинуло 67 людей, серед них 16 румунських та четверо німецьких офіцерів. Жадаючи помсти, окупанти загнали євреїв у дев’ять казарм з боєприпасами на околиці міста та підпалили їх. Близько 25 000 осіб, переважно жінки, діти та люди похилого віку єврейського походження, були спалені живцем. Ті, що відважувалися на втечу, були розстріляні або ж підірвані в повітрі. Я поспілкувалася з Марілуїзою Бек, директоркою Центру ліберальної сучасності відділу Східної Європи, про те, чому ця «одеська різанина», як і більшість інших подібних трагедій в Україні, ледь відомі широкому загалу та як берлінський осередок Центру ліберальної сучасності  хоче привернути увагу сучасників до цього злочину.

Продовжити читання “Одеський Бабин Яр”

Батьківщина не має нічого спільного з національністю

«Я й гадки не мала, що мій батько був німцем», — каже Ельвіра Плеська-Зебольд після того, як ми присіли на лавку біля Одеської опери. Вона дістає папку з пожовклого картону та рваними кутами. І ось до рук нам потрапив чорно-білий портрет молодого чоловіка. «Це він», — промовила вона. Про його походження вона дізналася лише тоді, коли вона хотіла подати документи на навчання в один з університетів Москви наприкінці 50-х років. Її мати застерігала її: «Твій батько був німцем і через це в тебе можуть виникнути труднощі». Лише декільком німцям було дозволено навчатися в Радянському Союзі і, звісно, не в Москві чи тодішньому Ленінграді. Можливість навчатися ця цілеспрямована жінка все ж отримала, хай і не в Москві, а в маленькому російському містечку.

Продовжити читання “Батьківщина не має нічого спільного з національністю”
RSS
Слідкуйте за блогом електронною поштою
Іра Петер на Інстаграм