«Німецький острів в Одесі»

Марія Дегтяренко, Директорка Баварського дiму, Одеса

Від свого заснування у 1794 році Одеса була багатонаціональним містом. Перші градоначальники прибули з Неаполя і Парижа, пізніше на культуру та економіку міста на березі Чорного моря вплинули і німці, греки, євреї. І нині осередки польської, французької, італійської, грузинської, єврейської та грецької національностей визначають культурний ландшафт цієї української метрополії.

Такі організації, як «Відергебурт», «Німецька молодь в Одеському регіоні» репрезентують німецьку меншину міста. Особливе місце посідає «Баварський дім, Одеса». Впродовж майже 30 років він прокладає міст між Україною та Німеччиною на культурному та економічному рівнях. Однак його створення певним чином пов’язане з Центральною Азією та Сибіром. Як саме і які функції виконує зараз Дім – про це я дізналася під час розмови з його директоркою Марією Дегтяренко.

Як у 1993 році був створений «Баварський дім, Одеса»?

«Баварський дім, Одеса» був створений Баварським міністерством з питань праці, соціального забезпечення, сім’ї та жінок як німецький культурний центр та місце для зустрічей. Після розпаду Радянського Союзу було укладено угоду між пострадянськими державами та Німеччиною. Одна з її цілей полягала у тому, щоб представники німецької меншини, скажімо, з Сибіру чи Казахстану, не виїжджали напряму до Німеччини. Далі Німецькому товариству міжнародного співробітництва (GIZ) в Україні було доручено в рамках заходів підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини надати допомогу у переселенні німців з Сибіру чи, скажімо, з Середньої Азії в Одеську область.

Тоді для переселенців побудували будинки у трьох селах поблизу Одеси, проклали газопроводи. Нашим завданням було допомогти новоприбулим вивчити чи пригадати німецьку мову і познайомити їх з культурою сучасної Федеративної Республіки Німеччина. Таким чином, наш перший курс німецької мови був для німецької меншини з Радянського Союзу, який нещодавно припинив своє існування. Чоловіки і жінки, які навчалися у нас, їздили до Баварії на півроку та опановували там професії різника чи теслі. Також Баварське міністерство з питань праці, соціального забезпечення, сім’ї та жінок надало їм технічне обладнання для того, аби ці люди відкрили свої власні підприємства в Одеській області, забезпечивши таким чином робочими місцями себе та інших.

Як склалася доля нових переселенців з Казахстану та інших пострадянських держав?

Багато з них змушені були спочатку жити у вагончиках. Деякі – навіть кілька років, доки не було побудовано більше 100 нових будинків. Ще однією проблемою було безробіття. Лише деяким вдалося створити власні підприємства, хоч GIZ і проводив додаткові курси з ведення господарської діяльності. Ще кілька років тому тут працювала столярня та олійниця з тих часів. На жаль, більшість переселенців розглядали Одеську область лише як проміжну станцію, а потім виїжджали до Німеччини. І їх можна зрозуміти; багато з них були з міста, а тепер мали жити у сільській місцевості.

Bayerisches Haus Odesa
Метою «Баварського дому, Одеса» є сприяння різним формам прояву німецької культури: на рівні мови, науки, освіти, мистецтва, а також у соціальній та економічній галузях. Це важливо для розвитку громадянського суспільства в Україні.
Чому Баварія була залучена до створення Вашої організації?

Баварія та Україна співпрацювали ще до перебудови, в результаті партнерства між університетами 1988 року у 1990 році виникли міські партнерства, наприклад, між Одесою і Реґенсбурґом. Мюнхен і Київ або, наприклад, Нюрнберґ і Харків також є містами-партнерами. Існує навіть українсько-баварська комісія, яка регулярно проводить конференції і реалізує спільні двосторонні проєкти у галузях економіки, науки чи сільського господарства. З 2018 року у Києві працює Бюро Вільної держави Баварія, яке ініціює і підтримує політичне і культурне співробітництво між двома країнами.

Що пропонує Баварський дім сьогодні?

Ми прагнемо, щоб 30 штатних і 50 позаштатних співробітників були посередниками між Україною, Німеччиною та ЄС. Ми маємо центр з вивчення німецької, англійської, російської та української мов. Вже понад 20 років ми є акредитованими партнерами Goethe-Institut в Україні, приймаємо іспити і маємо в нашій бібліотеці понад 4000 німецькомовних видань для наших відвідувачів. Наш читальний зал відвідують і школярі, так вони знайомляться з німецькою мовою. Це відбувається і в наших дитячих літніх мовних таборах. Наш дім – як німецький острів в Одесі. Для сприяння культурному діалогу ми влаштовуємо виставки, читання, семінари та долучаємося до культурних заходів міста Одеси. Так, для участі у фестивалі „Odesa Classics“ ми запрошуємо німецьких митців, наприклад, Матіаса Герна, німецького оперного і камерного співака. Завдяки іншим проєктам також сприяємо економічному обміну між Німеччиною та Україною. Крім того, ми є контактною особою для німецьких компаній. Через нас вони контактують з економікою та політикою регіону і напочатку можуть користуватися офісними приміщеннями в Баварському домі.

Ви також співпрацюєте з НАТО. У якій формі?

Ми співпрацюємо з НАТО. У рамках спільного проєкту ми викладаємо німецьку та англійську мови для українських офіцерів, які часто завершують службу у середньому віці. Ми також пропонуємо їм тренінги з менеджменту. Це збільшує їхні шанси на ринку праці. Спочатку я була скептично налаштована і запитувала себе: нащо українському офіцерові німецька мова? Проте близько 75% наших випускників стають дуже успішними менеджерами і отримують роботу, наприклад, у німецько-українських компаніях. Крім того, ми активно займаємося висвітленням теми демократії для українських студентів та професорів.

Das Leistungsangebot des Bayerischen Hauses umfasst Sprachkurse, Trainings im Bereich Wirtschaft, Übersetzungsdienste, Kulturveranstaltungen und vieles mehr. Zu den Partnern zählen unter anderen das Auswärtiges Amt (Deutschland), NATO REPRESENTATION / UKRAINE, die Bayerische Staatskanzlei in Kyiv, der Honorarkonsul der Bundesrepublik Deutschland in Odesa, das Goethe-Institut Ukraine, DAAD, AHK Ukraine/Deutschland und IfA (Institut für Auslandsbeziehungen in Deutschland).
До послуг «Баварського дому, Одеса» належать мовні курси, курси з економіки, послуги перекладу, проведення культурних заходів та багато іншого. Нашими партнерами у Німеччині є, зокрема, Федеральне міністерство закордонних справ, різні фонди та Інститут міжнародних відносин IFA, а в Україні –це Представництво НАТО в Україні, Goethe-Institut в Україні, почесний консул ФРН в Одесі та AHK Ukraine (Німецько-Українська промислово-торговельна палата).
Однією з головних проблем в Одесі та області лишаються ВІЛ і СНІД. Ви активні у цій сфері теж. Як Баварський дім надає допомогу інфікованим?

З 2005 року ми підтримуємо різні проєкти щодо боротьби з ВІЛ і СНІДом на півдні України і створили «Мережу допомоги ВІЛ-інфікованим в Одеській області», яка є пілотним проєктом в Україні. Відтоді в Одеській області в нас пройшло навчання понад 4000 вчителів, аби вони могли говорити з учнями на цю тему. 1300 лікарів, 25 професорів Одеського національного медичного університету, 1300 медичних сестер і 1580 соціальних працівників також пройшли навчання за темою ВІЛ/СНІД. Через наш Консультаційно-координаційний центр з ВІЛ/СНІДу в обласному СНІД- центрі ми налагоджуємо співпрацю поліклінік з неурядовими організаціями(НУО), які надають допомогу хворим на ВІЛ/СНІД, та регіональними державними соціальними центрами. По телефону нашої «Гарячої лінії» ми надаємо консультації батькам хворих чи молодим людям, які не хочуть говорити зі своїми батьками у випадку, якщо вони мали незахищений статевий акт. Також наш кваліфікований персонал може безпосередньо викликати лікаря, який приїде до пацієнта на спеціальній машині. До нас також часто телефонують інфіковані вагітні жінки, безпритульні діти та люди, які потребують правової допомоги у зв’язку із ВІЛ-інфікуванням. За ці роки ми поширили цей проєкт на сусідні регіони і об’єднали їх у цьому напрямку між собою.

Чому ВІЛ/СНІД є проблемою півдня України?

Цьому є кілька причин. Одеса приймає багато іноземних туристів та студентів, а ще – це портове місто. Моряки, які тут зупиняються чи навідують свої сім’ї, іноді мають незахищений секс в інших портах і так можуть поширювати венеричні захворювання в регіоні. Проте ВІЛ і СНІД не мають професійних чи соціальних меж. Це захворювання поширене і серед «золотої молоді» – дітей із заможних сімей, які розважаються в нічних клубах, часто змінюють партнерів і захищаються неналежним чином. У нас ця проблема є ще одним спадком радянських часів, в якому сексуальне виховання було табу. Зараз усе залежить від вчителя, чи і як він висвітлюватиме тему сексуальності та венеричних захворювань на уроках охорони безпеки життєдіяльності людини.

Як фінансуються ці проєкти?

Кілька дрібних спонсорів допомогли нам у проєктах з профілактики ВІЛ та боротьби зі СНІДом. І досі нас частково підтримують: «Bread for the World», Всесвітня лютеранська федерація, Євангелічно-Лютеранська Церква Баварії, американський фондом «Geneva Global» та організація «Johanniter international». Освітні семінари з демократії підтримала Баварська державна канцелярія, Фонд Фрідріха Науманна та Фонд Ганса Зайделя. Напочатку нас ще повністю фінансувало Баварське міністерство з питань праці, соціального порядку, сім’ї та жінок, потім ми змінили наш профіль послуг так, що з 2005 року самостійно можемо забезпечувати себе. Ми отримуємо дохід від мовних курсів, а також від інших комерційних послуг, таких як переклад, аналіз ринку та юридичні консультації для німецьких підприємців. Також платною є допомога людям, які хочуть навчатися у Німеччині, різні курси з економіки. Оскільки ми благодійна організація, отримані кошти йдуть до нашого благодійного фонду. Вони також використовуються для проведення безкоштовних курсів німецької мови та семінарів, аби викликати у людей інтерес до німецької мови та культури. Для великих проєктів ми активно займаємося фандрейзингом і подаємо заявки на фінансування, наприклад, від Goethe-Institut в Україні, від таких фондів, як Фонд імені Роберта Боша чи давнього спонсора нашого конкурсу бізнес-планів – німецького логістичного холдингу HHLA/CTO в Одесі.

Direktorin Maria Degtjarenko kam erstmals kurz nach Gründung als Germanistikstudentin zum Bayerischen Haus: „Es gab zu dem Zeitpunkt keine Bundesdeutsche in der Stadt. Als ich dann die Bibliothek mit neuen deutschen Werken gesehen habe, hatte ich sofort mein Herz verloren. Ich hatte die deutsche Sprache ja aus Büchern von 1954 mit Lenintexten gelernt. Es war wie ein Schluck frischer Luft in der Bibliothek.“
Директорка Марія Дегтяренко прийшла в Баварський дім ще студенткою-германісткою невдовзі після його заснування: «Коли я побачила бібліотеку з новими німецькими творами, я відразу ж закохалася. Я вивчала німецьку мову за книгами 1954 року, з текстами про Леніна. А бібліотека – це був наче ковток свіжого повітря»
Як на Баварський дім вплинула пандемія коронавірусу?

З початком пандемії всі проєкти було призупинено; я провела багато безсонних ночей, міркуючи, як я буду усе фінансувати. Ще до першого локдауну, який у нас почався 16 березня 2020 року, ми провели навчання для наших співробітників і підготували їх до онлайн-занять і дистанційної роботи. Тому ми не припиняли нашу діяльність. Офісні приміщення були закриті для відвідувачів і співробітників. Проте деякі викладачі, які не мали необхідних технічних можливостей вдома, проводили заняття онлайн з нашого офісу. У червні ми знову відкрилися, однак деякі відвідувачі та викладачі боялися захворіти і тому продовжили роботу онлайн. Це добре спрацювало. Завдяки нашому попередньому досвіду ми були добре підготовлені до другого локдауну в січні і третього – у березні-квітні 2021 року, коли нам знову довелося закриватися. Ми протрималися, незважаючи на те, що викладачі німецької з-за кордону не змогли приїхати до нас. Наразі до нас майже не приходять люди, які хочуть вивчати німецьку мову, аби навчатися чи працювати у Німеччині. Звичайно, ми ще не досягли показників, які були до пандемії. Проте ми працюємо і далі, адже ми хороша команда, і особисто мені робота приносить величезне задоволення, оскільки тут завжди є щось нове.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

RSS
Слідкуйте за блогом електронною поштою
Іра Петер на Інстаграм